Мета: вчити аналізувати роль пейзажу, художніх деталей, побудову твору; виховувати любов до загальнолюдських цінностей; розвивати творчі здібності учнів, уміння виразно читати, переказувати.
Обладнання: портрет письменника,
виставка його книг, ілюстрації, презентація.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Літературний диктант
1. Джек Лондон письменник:
а) американський;
б) англійський;
в) ірландський.
2. Які події в житті Д. Лондона стали поштовхом до
написання оповідання «Жага до життя»:
а) розповіді друзів - золотошукачів;
б) повідомлення з газет;
в) багатий власний життєвий досвід.
3. Коли герой викинув усе золото, то все ж таки
залишив при собі:
а) клунок, відерце, шапку;
б) укривало, відерце, рушницю;
в) ніж, куртку, чоботи.
4. Що не кинув в дорозі Білл до останньої хвилини
свого життя:
а) золото;
б) рушницю;
в) теплий одяг.
5. Чого герой боявся більше , ніж як померти від
голоду:
а) замерзнути від холоду;
б) вкрити своїми кістками землю і мох;
в) вмерти наглою смертю до того, як голод вб’є в
ньому прагнення жити.
6. Під кінець 5 -го дня до корабля залишилось ще:
а) 5 миль;
б) 7 миль;
в) 10 миль.
7. Про які риси характеру головного героя ми можемо
говорити:
а) зневіреність, себелюбство, заздрість, упертість;
б) сміливість, терпіння, упертість, життєлюбство;
в) егоїстичність, упертість, злорадство, заздрість.
II. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Робота з картою. ( Показати на карті де саме перебував герой, куди прямував.)
• Демонстрація мікрогрупою художників
малюнків, які зображають природу Півночі, описану автором у творі.
• Демонстрація фотографій пейзажів Півночі
Америки.
• Бесіда за запитаннями.
— Як називається опис природи в художньому творі?
— Знайдіть в оповіданні та прочитайте, описи природи,
створені Джеком Лондоном.
— Як впливає природа на головного героя оповідання
Джека Лондона?
(Залишившись без допомоги, герой відчуває, що він
самотній не лише в цій холодній пустелі, він самотній у Всесвіті. Описи природи
підкреслюють безпорадність героя, безвихідь його становища: «Невесела картина.
З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, невисокі, пологі пагорби. Ні
деревця, ні кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; в
його очах блиснув страх». Природа не просто ворожа людині — вона до неї
байдужа, і це особливо лякає, оскільки людина відчуває себе викресленою із
життя).
Робота з текстом
(Зверніть увагу на те, як автор відокремлює кожен день
описом стану сонця. Яким чином Джек Лондон через описи природи підкреслює
емоційний стан героя?)
1) Вечір, початок оповіді: «Побіля обрію
дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на
землю...»
«...сонце сідає на північному заході...»
«...тьмяне кружало сонця повільно ховалося на
північному заході...» — герой залишається один, Віл покидає його. Жахається
самотності.
Дотліваюче, тьмяне сонце — самотність.
Природа: «Невесела картина. З усіх боків, аж до
обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані
кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; і в очах нараз
проблиснув страх».
Висновок. Самотність героя підкреслюється
створенням образу північної пустелі, що викликає у душі героя страх.
День перший: «Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо сонце ховалося за товщею сизих хмар».
«Небо теж було сіре. А на небі ні сонця, ні навіть
проблиску сонця».
Сонце ховається, ні проблиску його нема — невідомість,
сумніви у своїх силах.
Природа: «Ніде ані деревця, ні кущика — саме
тільки море моху, серед якого розкидано сірі скелі, сірі озерця та сірі
струмки».
Висновки. Панування сірого кольору і навколо і у
душі героя створюється нагнітанням сірого. Сірий — невизначеність.
День другий: «Сонця не було. Земля
й небо стали ще сіріші, аж темні».
«Сонце підсушило кущики моху, і він погрівся, випивши
окропу».
Сонця нема — все сіре, холодно.
Природа: «Віяв холодний вітер, і перший сніг
побілив вершки горбів... повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий
лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад
густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й
замочив запас моху».
Висновки. Загострення відчуття холоду, самотності,
безнадії.
День третій: «...уранці, міркуючи
розважливіше, він розв'язав шкіряну шворку, що нею засупонював лосячу торбинку.
З неї полився жовтий потік зернистого золотого піску й самородків. Він розділив
золото надвоє: одну половину, зав'язавши її в шмат укривала, заховав біля примітивного
виступу, другу згріб назад у торбинку».
Сонце не згадується — починається боротьба за життя.
Віддав золото (спочатку половину, потім ще половину, «...залишив собі тільки
шматок укривала»).
Природа: без опису.
Висновок. Герой не шукає сонце, автор не акцентує
на стані природи.
День четвертий: «Знову туман».
Надвечір: «Він прийшов до тями, лежачи горілиць на кам'яному виступі. Гріло
яскраве сонце».
Сонце яскраве — герой побачив корабель.
Природа: без опису.
Висновок. З'явилась надія. Сонце — життя.
День п’ятий: «Зійшло яскраве
сонце... Погода стояла чудова...»
Сонце яскраве — героя врятовано.
Природа: без опису.
Висновки. Джек Лондон дозволяє своєму персонажу побачити яскраве сонце, лише випробувавши його на міць у боротьбі за життя.
III. Рефлексія.
Висновок. Анонімність головного героя оповідали
«Жага до життя» пов'язана з ідеєю твору: збереження гідності, людської сутності
за екстремальних умов, перемога людини над життєвими обставинами, над собою, на
смертю. Головний герой залишається Людиною. Описи довкілля в оповіданні «Жага
до життя» створюють емоційне тло до подій твору, загострюють силу конфлікту міг
людиною і природою.
• Заключне слово вчителя.
Герой Джека Лондоні — переможець. Це мужня людина, яка
не втрачає людської сутності в будь-яких ситуаціях. Навіть любов до життя не
змогла його примусити знищити людські почуття Він бореться за;життя майже
несвідомо. Саме «...життя, яке ще жевріло в ньому, гнало його вперед». Сила
духу мужність, воля до життя — відмінні риси героїв Джека Лондона, завдячуючи
яким письменник став одним із найулюбленіших серед читачів.
IV. Домашнє завдання.
Записати декілька
порад для виживання в надзвичайних ситуаціях.
