Кваліфікаційна категорія: вища
Педагогічний стаж: 17 років
Місце роботи: Комунальний заклад «Олексіївський інформаційно-технологічний ліцей» Піщанобрідської сільської ради
Посада: вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури
Рік останньої атестації: 2018 р.
Педагогічне кредо.
Розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий
потенціал, прагнення до самостійної
пізнавальної діяльності.
Сіяти розумне, добре, вічне…
Опис досвіду роботи
.
Робота вчителя – цікава та
багатогранна. Це пошук власного нового стилю, реалізація нових педагогічних
можливостей в умовах впровадження Державного стандарту.
Вимоги сучасності до якості
знань учнів, орієнтація навчального процесу на вироблення у молодої людини
вміння на основі здобутих знань самостійно аналізувати процеси, явища в житті
спонукають нас, учителів, шукати такі форми і методи роботи, які допомогли б
будувати навчальний процес на основі активної пізнавальної діяльності школярів.
Таким чином, особливого значення у педагогічній діяльності надаю реалізації
принципу активності учня на уроці. Тому декілька років поспіль працюю над
проблемою «Нові професійні ролі і завдання сучасного вчителя філолога в
контексті концепції Нової української школи».
В основу роботи над проблемою
покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих
компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах
життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої
змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на
уроках мови.
У своїй роботі велику увагу
приділяю особистісно орієнтованому навчанню, головним принципом якого є
визнання, усвідомлення індивідуальності учня, його самоцінності, неповторності
як людини, його розвитку не як колективного суб’єкта , але, насамперед, як
індивіда з неповторним суб’єктивним досвідом, сукупністю психічних,
культурологічних рис. При цьому метою уроків ставлю відкриття неповторного „Я”
кожної дитини, створення умов для її самореалізації.
Одну з основних функцій учителя
у стимулюванні дій учнів для досягнення поставленої мети вбачаю у створенні
умов для включення вихованців до пізнавальної діяльності, у забезпеченні
емоційної підтримки дітей під час роботи, створення ситуації успіху для кожного
з них, у забезпеченні загального позитивного емоційного фону.
У своїй роботі використовую
наступні способи активізації пізнавальної діяльності учнів:
1.
Формування
мотивів діяльності шляхом використання актуального нового матеріалу;
унаочнення, застосування новітніх технологій навчання, дидактичних ігор,
змагань; зв’язок матеріалу з життям, досвідом учнів; постановка проблемних
питань, завдань.
2.
Формування
системи знань, умінь, навичок завдяки виділенню головного в матеріалі; прийомам
логічного мислення ( аналогія, аналіз, синтез, узагальнення, порівняння,
протиставлення); інтеграція навчального матеріалу з різними дисциплінами.
3.
Застосування
спеціальних завдань на розвиток критичного і самостійного мислення (завдання з
нестандартними або «зайвими» даними, «помилками» вчителя, диктанти «так чи ні»).
4.
Індивідуалізація,
диференціація навчання: самостійна постановка учнями питань, доповнення, власні
приклади, доповіді, виступи; застосування диференційованих завдань; поєднання
індивідуальних, групових, колективних форм роботи, використання методів
проблемного навчання.
Для успішного розв’язання таких завдань
використовую нетрадиційні форми організації навчально-виховної діяльності
учнів. Адже, незвичне, нове збуджує прагнення до пізнання, активізує розумову
діяльність, викликає захоплення. Практикую різні форми нетрадиційних уроків:
урок-мандрівка, урок-зустріч з поезією, урок-діалог, урок-автограф, урок-
дискусія, урок-брейн-ринг та інші. На таких уроках учень є центральною фігурою:
як дослідник, як оповідач, як ініціатор дискусії, як активний учасник групи, як
консультант.
З метою активізації
пізнавальної діяльності на уроках української мови та літератури використовую
інноваційні технології кооперативного навчання (робота в парах, робота в малих
групах) і технології колективного групового навчання (обговорення проблеми в
загальному колі, мікрофон, навчаючи-учусь, дерево рішень); технології
ситуативного моделювання (ділові ігри, рольові ігри); технології опрацювання
дискусійних питань (займи позицію, неперервна шкала думок, дискусія, дебати).
Велику увагу приділяю мотивації
навчання, яка фіксує увагу учнів на проблемі та викликає інтерес до теми уроку,
активізуючи наступну пізнавальну діяльність. Для цього використовую методи та
прийоми: "Уявімо ситуацію", "Проблемне питання",
"Відстрочена відгадка", «Робота з епіграфом уроку» "Розгадування
шифрограм" тощо.
Так, на уроці зарубіжної літератури у 8 класі на тему В.Шекспір " Поетичне змалювання кохання
Ромео та Джульєтти " розмірковуємо над тим, чи існує проблема нерозуміння
почуття кохання дітей їхніми батьками у наш час і які шляхи її розв’язання
бачать учні. Протягом уроку діти збирають аргументи щодо власної позиції з
цього питання, висловлюють думки та відстоюють їх, сприймають та оцінюють світ,
розмірковують не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими
цінностями.
Для формування комунікативної
компетентності учнів на уроках використовую різні види мовленнєвої діяльності:
аудіювання , письмо, говоріння , читання.
Розвиваю вміння коректно вести
навчальний діалог. Практикую різні за характером діалогічні висловлювання:
діалог-обмін думками , діалог –розпитування , діалог-спонукання , діалог
етикетного характеру.
Ефективним засобом формування
комунікативної компетентності вважаю ситуативні завдання, які використовую у
певній послідовності з урахуванням теми , змісту , етапу уроку, підготовленості
класу. Так, наприклад, на уроці за темою «Усна відповідь на лінгвістичну тему»
пропоную учням наступну ситуацію: «Уявіть, що ваші батьки зацікавилися, для
чого вам вчити словосполучення?». Дайте усну відповідь на поставлене запитання.
На уроках рідної мови
використовую текстовий матеріал з елементами новизни , який відповідає віковим
особливостей дітей , є цікавим для них , викликає пізнавальну активність.
Навчаю знаходити свої помилки та помилки товаришів , самостійно аналізувати їх
, аргументувати свої міркування.
Уроки літератури є плодотворним
ґрунтом для формування умінь вести бесіду, вирішувати проблемні завдання. У
кожному творі є художня деталь , яка збудить уяву читачів , змусить задуматись
, провести аналогії з сучасним життям.
Так , наприклад, вивчаючи
твір « Аля в країні Недоладії», пропоную
написати листа Алі дати їй цінні поради. Діти залюбки виконують такі
творчі завдання.
На уроках української
літератури пропоную учням уявити себе журналістами, взяти інтерв’ю у батьків на
теми, пов’язані з вивченням того чи іншого художнього твору.
Корисним засобом формування
комунікативної компетентності є дискусія, у процесі якої діти розмірковують ,
вчаться аргументовано доводити свою думку, шукають істину. Наприклад ,
обговорюючи роман Оскара Уальда «Портрет Доріана Грея», запитую
в учнів: «Чи може щастя бути миттєвим?» « У чому краса людини». Такі завдання
мають виховний вплив на школярів, бо так їм доводиться задумуватися над
багатьма питаннями, які хвилюють людину.
Залучення вихованців до
активного пізнання формує високодуховну особистість, її життєву компетентність.
Дієвим засобом активізації пізнавальної
діяльності учнів, вважаю, є творчі завдання. Вони дають можливість розвивати
творчі здібності, пошукові , дослідницькі, розвивають пізнавальний інтерес до
предмета, формують глибокі міцні знання. Пропоную такі творчі завдання: скласти
кросворд, придумати вправи з ключем, підібрати світлини та ілюстрації, написати
рецензію, підготувати буклет (інформаційний, рекламний), створити буктрейлер та
інші.
Для формування творчої
компетентності учнів застосовую методи продуктивного навчання, креативні методи,
які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких
методів є:
метод емпатії (перевтілення):
учні мають можливість осягнути почуття іншої людини (Уявіть, що ви… .);
метод придумування (Напишіть
власне закінчення твору, який щойно прочитали);
метод евристичних питань за
змістом твору.
Пропоную учням на уроках
української мови вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне
мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому
засвоєнню семантики слів :
дописати віршовані рядки;
дібрати якнайбільше означень до
поданого слова (наприклад: день – похмурий, незабутній, …) чи якомога більше
дієслів, які б поєднувались із словами (наприклад: вітер дме, завиває, співає
…);
«зазирни у словник » (вводжу у
мову незнайомі слова, значення яких учні розкривають самі);
реклама прочитаної книжки;
словесне малювання (кольорами
зобразити настрій героя твору);
написати твір за початком.
Формуванню творчої
компетентності сприяє використання елементів рольової гри під час аналізу
літературного твору, наприклад, рольове читання, розігрування діалогу між
героями твору. Такі завдання допомагають розвивати творчі здібності школярів і
спонукають їх глибше усвідомити зміст твору.
Проводжу й дослідницьку роботу .
На уроки української мови та літератури учні готують інформаційні хвилинки:
«Цікава граматика», «У країні Морфології», «З історії слів», «Літературні
новини», «Чи знаєте ви…?». До уроків літератури виконують завдання: дослідити художні засоби твору, історію написання, заповнити
«Паспорт твору» та інші.
Як засіб розвитку рефлексії, практикую
написання, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують
дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським: «Чого
навчає цей твір?», «Як би ви вчинили на місці героя?», «Чи трапляються подібні
випадки в наш час?». Так формуються комунікативні та мотиваційні
компетентності.
Дбаючи про розвиток критичного
мислення дітей, пропоную завдання проблемно–пошукового характеру, формую
навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами,
алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та
узагальнень; ставлю запитання, які спонукають до роздумів про філософію життя,
до активного співробітництва учителя з учнем, формують уміння вирішувати
проблеми, виховують особистісні якості.
Наприклад, деякі з них :
Поміркуйте і скажіть, чи може
зовнішній портрет людини охарактеризувати її внутрішній світ? ( Життєвий та
творчий шлях Л. Українки )
Чи псує людину добробут,
власність, багатство? (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я »)
Під час уроків української мови
пропоную учням завдання, які формують певне ставлення та конкретні навички ,
потрібні для позитивної поведінки, збереження та саморозвитку здоров’я, що є
особливістю соціальної компетентності. Наприклад, навчальний діалог «
Поговоримо про небезпеку» . Або, скориставшись словами з довідки, сформулюй
правила надання першої невідкладної допомоги ураженому електричним струмом :
електрика, гумовий килимок, провід, дерев’яна дощечка, відключити, відвести. До
якої групи слів за вживанням ти звертався? У зв’язку з ситуацією в країні
постійно записуємо правила поведінки під час евакуаці, обстрілів, повітряної
тривоги.
Пропоную дітям текст, на основі
якого потрібно написати поради щодо загартовування, використовуючи дієслова
наказового способу.
Одним із найголовніших завдань
викладання української мови та літератури, зарубіжної літератури є підвищення культурної компетентності учнів і
виховання любові до рідного слова, поваги до історії народу, його звичаїв,
традицій.
На уроках використовую
різноманітний матеріал краєзнавчого та літературознавчого характеру. Добираю
тексти про видатних людей, про досягнення культури, про соборність України, її
історичне минуле. Наприклад, для вибіркового переказу наукового стилю у 9 класі
пропоную учням текст про значимість декоративно-ужиткового мистецтва в Україні.
Або, для написання семестрового диктанту, обираю текст « Запорозькі козаки».
Використовую у викладанні свого предмета різні твори мистецтва : музику ( для
емоційного сприйняття уроку ), живопис ( для написання творчих робіт ),
кіномистецтво.
Одним із засобів активізації
пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є
використання міжпредметних зв’язків. Різноманітні й багатогранні зв’язки з
історією, географією, мистецтвом,
музикою сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють
сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови та літератури.
Використання міжпредметних
зв’язків на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури у вигляді дидактичного матеріалу практично має
безмежні можливості.
Для формування культурної
компетентності практикую інтегровані уроки. Наприклад, для учнів 11-го класу проводжу інтегрований урок з української
мови та літератури «Урок – роздум про складне речення та складність життя на матеріалі життя та творчості Григорія
Сковороди. Для учнів 6-го класу - урок (Володимир Короленко "Сліпий музикант" Тема мистецтва у
повісті). Інтеграція сприяє
розвитку вміння бачити синтез мови, літератури, живопису, пісні, музики;
удосконалює навички синтаксично аналізувати речення-афоризми, виразно читати
твори Кобзаря, Г. Сковороди, виховує
художній та естетичний смак.
Таким чином мотивую роль
рідного слова у житті учнів, сприяю розвитку їх духовності, культури, формую
принципи толерантності.
Ефективним
для формування життєвої компетентності вважаю метод проектів, який орієнтується
на самостійну дослідницьку діяльність учнів, формує пізнавальну активність
учнів. Практикую підготовку міні-проектів на уроках
Типи
проектів різні:
• творчі (ілюстрації до творів, власні вірші);
• ігрові ( наприклад, реклама книги);
• інформаційні;
• дослідницькі ;
Однією з умов завершення роботи над проектом є створення
презентації, зокрема комп’ютерної (у програмі Power Point), ефективним є
складання опорних схем, таблиць.
Особистість, яка володіє технологіями та інформацією, має
інший стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що
виникає, до організації своєї діяльності.
Використання ІКТ на уроках української мови та літератури,
зарубіжної літератури дозволяє формувати
та розвивати в учнів компетентності: інформаційної, комунікативної,
полікультурної, саморозвитку та самоосвіти. Під час проведення уроків
використовую презентації, відеоролики тощо,
які на уроках словесності сприяють активізації уваги учнів.
Одним із методів роботи, що
сприяє розвитку пізнавальної активності учнів є гра. За словами В.
Сухомлинського, гра завжди є величезним вікном, через яке в духовний світ
дитини вливається потік уявлень та понять про довколишнє середовище. Саме ігри
надають можливість ефективної організації взаємодії педагога і учнів,
продуктивної форми їхнього спілкування з елементами змагання, безпосередності,
інтересу. У грі в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно,
розвиваються увага, потяг до знань.
Використовую такі види ігор:
1.
Рольові
ігри, у яких учні беруть на себе різні соціальні ролі (журналіста, вченого,
сценариста).
2.
Ділова
гра – імітація ситуації з моделювання професійної чи іншої діяльності.
Наприклад, на уроках розвитку зв’язного мовлення «ділова телефона розмова»,
«написання службового листа, розписки, протоколу».
3.
Сюжетна
гра – гра, в якій діти відтворюють сюжети художньої літератури або реального
життя.
4.
Дидактична
гра (подорож, заочна екскурсія, турнір).
На уроках української мови
використовують такі, наприклад, дидактичні ігри:
1.
Гра
«Біг з бар’єрами»
До теми «Прикметник».
Орфографічний бар’єр.
Від поданих географічних назв
утворити прикметники.
Сиваш, Гадяч, Рига, Люксембург,
Чехія, Чикаго, Кременчук.
Словотвірний бар’єр.
Від наведених пар слів утворити
складні прикметники.
Широкий, поле; машина,
будувати; шістнадцять, поверх; синій, око; мова, стилістика;
Лексичний бар’єр.
З’ясуйте лексичне значення
поданих прикметників.
Картатий, довготелесий,
крислатий, звитяжний.
Морфологічний бар’єр.
Провідміняти прикметники.
Колючий, свіже, Василів,
широколиций.
Синтаксичний бар’єр.
Визначити синтаксичні функції
прикметників у тексті.
2.
Гра
«Відгадай слово за фразеологізмом». Назви використаний фразеологізм.
Її можна ламати, губити,
сушити, забивати, на ній можна ходити і вона може бути дірявою (голова).
Їх можна гріти, умити,
опустити, скласти. Вони можуть бути золоті (руки).
Ним можна крутити, його можна
дерти, на ньому можна щось зарубати (ніс).
Їх можна розвісити, опустити,
нашорошити (вуха).
3.
Гра
«Чомучка».
Прочитавши текст учні повинні сформулювати до нього шість
журналістських запитань: що ? де ? коли ? як ? чому ? навіщо ?
Велику увагу приділяю
домашньому завданню. При цьому,
обдумуючи напередодні уроку його зміст та обсяг, керуюсь такими правилами:
1. Не переобтяжувати школярів.
2. Не дублювати жодного завдання, виконаного під час уроку.
3. Одне (або єдине) із завдань має бути творчого характеру.
4. Завдання має бути цікавим і корисним.
5. Перевірку здійснюю через систему вправ, завдань (часто — дискусійного
характеру).
Наприклад, після знайомства з
біографією письменника пропоную знайти факти з життя і творчості письменника, про які не згадувалося на уроці.
Під час знайомства зі змістом твору учні не лише виписують цитати до образів,
визначають проблеми, а й будують схеми, складають систему запитань і завдань,
тести, обираючи певний напрямок (образ, жанр, композиція, проблематика, ідейна
спрямованість твору). На наступному уроці результати «досліджень»
презентуються, обговорюються та оцінюються.
Домашні завдання поділяю на
«обов`язкове» і «за бажанням». Виконуючи завдання «за бажанням», учні
проявляють свої індивідуальні здібності, висловлюють своє ставлення до проблем,
порушених у творі. Так, наприклад, пропоную учням написати лист письменнику, дописати
епілог до твору, враховуючи жанр і стиль письменника, намалювати ілюстрацію до
твору, описати дощ прозовою чи віршовою мовою та інше.
Вважаю, що для
вчителя-словесника неабияку роль відіграє позаурочна робота. З метою підвищення
інтересу учнів до предметів українська мова і література, формування прагнення
вивчати їх, розвитку пізнавальної активності учнів, виховання поваги і любові до рідного слова
систематично організовую роботу учнів щодо випуску стінної предметної газети,
приймаю активну участь в організації та проведенні тижнів педмайстерності
вчителів української мови та літератури, щорічно організовую різні за формою
позакласні заходи до Дня української писемності, Міжнародного дня рідної мови,
Шевченківських днів та до роковин від дня народження видатних українських
митців слова.
На позаурочних заходах
продовжую роботу щодо формування мотивації навчання української мови і
літератури, предметних та ключових компетентностей. Прагну, щоб організовані
мною форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей,
усвідомлення традицій нашого народу.
Крім того, систематично проводжу
консультації, індивідуальні заняття з учнями, які потребують допомоги.
Щороку готую обдарованих учнів до участі в олімпіадах та Міжнародного мовно-літературного
конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика.
У 2021 учениця 5 класу Курєнєва Марія зайняла І місце у ІІІ етапі
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді
імені Тараса Шевченка.
Постійно беру участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті
науково-дослідницьких робіт учнів-членів малої академії наук України ( у 2022
році переможець Варняга Ярослав з темою «Новотвори в українській мові»)
З метою підвищення професійного рівня беру участь у
засіданнях методичного об’єднання , педагогічних читаннях, засіданнях круглого
столу, на які неодноразово готувала виступи.
2018-2023 навчального року підготувала:
1) виступ
на нараді: Нові професійні ролі і завдання сучасного вчителя в контексті
концепції Нової української школі
2) виступ на
педраді «Новий Закон України «Про освіту». Культурні компетентності»;
3) круглий стіл «Компетентності – обговорення, тлумачення,
звикання до нових підходів»;
Постійно займаюся самоосвітою,
читаючи фахові періодичні видання та методичну літературу,проходяджу
різноманітні онлайн- вебінари та онлайн-курси (Наприклад «Сміливі навчати»). Самостійно
розробляю тестові, різнорівневі завдання з української мови і літератури,
зарубіжної літератури для поурочної
перевірки знань учнів та тематичного оцінювання. Виготовляю дидактичний
матеріал до уроків, картки індивідуальної перевірки знань.
Саме робота на уроках
української мови та літератури, позаурочна робота допомагає педагогу в повному обсязі
розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. Один — чудовий актор,
другий — організатор, третій — раціоналізатор, четвертий — сценарист... Скільки
дітей — стільки й талантів. Важливо помітити, підтримати, не розгубити ці
дорогоцінні скарби, допомогти у становленні особистості — непересічної,
неповторної, яскравої.
А винагородою за розуміння і
підтримку стане любов і повага, теплі посмішки і незабутні щирі зустрічі з
випускниками. Якщо ти відчуваєш усе це, якщо ти не байдужий до цього — ти
відбувся як учитель.
Мета: вчити аналізувати роль пейзажу, художніх деталей, побудову твору; виховувати любов до загальнолюдських цінностей; розвивати творчі здібності учнів, уміння виразно читати, переказувати.
Обладнання: портрет письменника,
виставка його книг, ілюстрації, презентація.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Літературний диктант
1. Джек Лондон письменник:
а) американський;
б) англійський;
в) ірландський.
2. Які події в житті Д. Лондона стали поштовхом до
написання оповідання «Жага до життя»:
а) розповіді друзів - золотошукачів;
б) повідомлення з газет;
в) багатий власний життєвий досвід.
3. Коли герой викинув усе золото, то все ж таки
залишив при собі:
а) клунок, відерце, шапку;
б) укривало, відерце, рушницю;
в) ніж, куртку, чоботи.
4. Що не кинув в дорозі Білл до останньої хвилини
свого життя:
а) золото;
б) рушницю;
в) теплий одяг.
5. Чого герой боявся більше , ніж як померти від
голоду:
а) замерзнути від холоду;
б) вкрити своїми кістками землю і мох;
в) вмерти наглою смертю до того, як голод вб’є в
ньому прагнення жити.
6. Під кінець 5 -го дня до корабля залишилось ще:
а) 5 миль;
б) 7 миль;
в) 10 миль.
7. Про які риси характеру головного героя ми можемо
говорити:
а) зневіреність, себелюбство, заздрість, упертість;
б) сміливість, терпіння, упертість, життєлюбство;
в) егоїстичність, упертість, злорадство, заздрість.
II. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Робота з картою. ( Показати на карті де саме перебував герой, куди прямував.)
• Демонстрація мікрогрупою художників
малюнків, які зображають природу Півночі, описану автором у творі.
• Демонстрація фотографій пейзажів Півночі
Америки.
• Бесіда за запитаннями.
— Як називається опис природи в художньому творі?
— Знайдіть в оповіданні та прочитайте, описи природи,
створені Джеком Лондоном.
— Як впливає природа на головного героя оповідання
Джека Лондона?
(Залишившись без допомоги, герой відчуває, що він
самотній не лише в цій холодній пустелі, він самотній у Всесвіті. Описи природи
підкреслюють безпорадність героя, безвихідь його становища: «Невесела картина.
З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, невисокі, пологі пагорби. Ні
деревця, ні кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; в
його очах блиснув страх». Природа не просто ворожа людині — вона до неї
байдужа, і це особливо лякає, оскільки людина відчуває себе викресленою із
життя).
Робота з текстом
(Зверніть увагу на те, як автор відокремлює кожен день
описом стану сонця. Яким чином Джек Лондон через описи природи підкреслює
емоційний стан героя?)
1) Вечір, початок оповіді: «Побіля обрію
дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на
землю...»
«...сонце сідає на північному заході...»
«...тьмяне кружало сонця повільно ховалося на
північному заході...» — герой залишається один, Віл покидає його. Жахається
самотності.
Дотліваюче, тьмяне сонце — самотність.
Природа: «Невесела картина. З усіх боків, аж до
обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані
кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; і в очах нараз
проблиснув страх».
Висновок. Самотність героя підкреслюється
створенням образу північної пустелі, що викликає у душі героя страх.
День перший: «Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо сонце ховалося за товщею сизих хмар».
«Небо теж було сіре. А на небі ні сонця, ні навіть
проблиску сонця».
Сонце ховається, ні проблиску його нема — невідомість,
сумніви у своїх силах.
Природа: «Ніде ані деревця, ні кущика — саме
тільки море моху, серед якого розкидано сірі скелі, сірі озерця та сірі
струмки».
Висновки. Панування сірого кольору і навколо і у
душі героя створюється нагнітанням сірого. Сірий — невизначеність.
День другий: «Сонця не було. Земля
й небо стали ще сіріші, аж темні».
«Сонце підсушило кущики моху, і він погрівся, випивши
окропу».
Сонця нема — все сіре, холодно.
Природа: «Віяв холодний вітер, і перший сніг
побілив вершки горбів... повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий
лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад
густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й
замочив запас моху».
Висновки. Загострення відчуття холоду, самотності,
безнадії.
День третій: «...уранці, міркуючи
розважливіше, він розв'язав шкіряну шворку, що нею засупонював лосячу торбинку.
З неї полився жовтий потік зернистого золотого піску й самородків. Він розділив
золото надвоє: одну половину, зав'язавши її в шмат укривала, заховав біля примітивного
виступу, другу згріб назад у торбинку».
Сонце не згадується — починається боротьба за життя.
Віддав золото (спочатку половину, потім ще половину, «...залишив собі тільки
шматок укривала»).
Природа: без опису.
Висновок. Герой не шукає сонце, автор не акцентує
на стані природи.
День четвертий: «Знову туман».
Надвечір: «Він прийшов до тями, лежачи горілиць на кам'яному виступі. Гріло
яскраве сонце».
Сонце яскраве — герой побачив корабель.
Природа: без опису.
Висновок. З'явилась надія. Сонце — життя.
День п’ятий: «Зійшло яскраве
сонце... Погода стояла чудова...»
Сонце яскраве — героя врятовано.
Природа: без опису.
Висновки. Джек Лондон дозволяє своєму персонажу побачити яскраве сонце, лише випробувавши його на міць у боротьбі за життя.
III. Рефлексія.
Висновок. Анонімність головного героя оповідали
«Жага до життя» пов'язана з ідеєю твору: збереження гідності, людської сутності
за екстремальних умов, перемога людини над життєвими обставинами, над собою, на
смертю. Головний герой залишається Людиною. Описи довкілля в оповіданні «Жага
до життя» створюють емоційне тло до подій твору, загострюють силу конфлікту міг
людиною і природою.
• Заключне слово вчителя.
Герой Джека Лондоні — переможець. Це мужня людина, яка
не втрачає людської сутності в будь-яких ситуаціях. Навіть любов до життя не
змогла його примусити знищити людські почуття Він бореться за;життя майже
несвідомо. Саме «...життя, яке ще жевріло в ньому, гнало його вперед». Сила
духу мужність, воля до життя — відмінні риси героїв Джека Лондона, завдячуючи
яким письменник став одним із найулюбленіших серед читачів.
IV. Домашнє завдання.
Записати декілька
порад для виживання в надзвичайних ситуаціях.
